“ Triumph of God's Discipline”

“Тріумф Божої Дисципліни” Йони 2:1-3:3

Бог завжди перемагає твердий і запеклий характер Своїх людей. Спостерігаючи за Божим дисциплінуваням пр. Йони ми можемо переконатися в тріумфі Божої дисципліни над будь яким серцем. Всіх кого дисциплінує Господь, як Своїх дітей — Він перемагає своєю Божественною дисципліною.

ЗВЕРНЕМО УВАГУ: Початок 3-го розділу 3:1-3 кардинально відрізняється від початку 1-го розділу 1:1-3, неначе на місці Йони абс. інша людина. Між цими фрагментами тексту пролягає період в 3-и дні і 3-и ночі описаний в 2:1-11 в який Бог могутньо переламує неслухняний характер і волю Йони Своєю ефективною Божественною дисципліною.

Вивчаючи прочитаний текст із Божого Слова кожен із нас має унікальну нагоду на прикладі пр. Йони більш зрозуміти те, як…

ТЕЗИС: Божа дисципліна ефективно звершує 3-ри переміни, які демонструють те, як в донедавна неслухняній душі Бог здійснює глибоке покаяння.

Змінюються слова Йони — перетворюються в молитви до Бога.

Змінюються думки Йони — перетворюються в пізнання Бога.

Змінюються бажання Йони — перетворюються в рішення перед Богом.

Сьогодні особливо гостро повстає питання стосовно того, на що необхідно орієнтуватися при визначенні істинного покаяння.

Ситуація ускладнюється тим, що за останні 3.5 роки в Україні проведені тисячі соціальних акцій, які привернули увагу сотень тисяч людей до християнства через соціальну допомогу, таблетки, консерви, крупи, хліб. “Хлібні бабусі” виросли як на дріжжах не лише в містах, а й і в селах. Немало покаялися, прийняли хрещення, увійшли до церковних списків. Значна частина вже залишила п.ц. після того, як припиналася допомога…

Виникає запитання: “Чи є певний наглядний орієнтир, дивлячись на який члени церкви могли визначати істинність або неістинність покаяння”.

Відповідь полягає в тому, що 2-й розділ кн. — це одних із очевидних орієнтирів, який досить докладно демонструє, що змінюється в житті донедавна неслухняної душі тоді коли над нею могутньо працює Божа благодать.

Перша переміна від Божої дисципліни — Змінюються СЛОВА: (2:1-4)

Слова Йони перетворюються на молитви до Господа.

Донедавна, в 1-му розділі, до того як Господь застосував дію Своєї дисципліни, слова Йони свідчили про Його відділеність від Господа Бога.

Коли Господь говорить спокійно, Йона мовчить і нічого не відповідає Господу.

Коли Господь говорить спокійно, безсолвесною відповіддю Йони слугують його діла — протилежні Божому Слову.

Коли Господь говорить через обставини так, що язичники кричать до своїх богів, Йона міцно спить у трюмі корабля.

Коли Господь через запитання язичників ставить перед фактом покаяння, Йона безумно готовий загинути в пучині морській, ніж словесно визнати свою втечу від Господа.

Після цього, в 2-му розділі, Господь починає говорити голосом Своєї Божественної дисципліни, яка тривала “три дні й три ночі” (2:1).

Тріумф Божої дисципліни над Йоною неможливо приховати. Він полягає в т.щ. його слова перетворюються на молитву до Бога. Раніше Йона був відділеним від Бога на межі слів. Тепер слова виявляють міцні звязки із Господом. Ці слова виражаються у вигляді молитви.

Молиться із найнезручнішої молитовної кімнати — «І молився Йона у череві риби до Господа, свого Бога” (2:2): темна, холодна, сира, липка, брудна, нестабільна, смердюча, небезпечна. Три дні, як в першому відсіці мясорубки.

Молиться вголос — “У скруті моїй заволав до Господа…” (2:3).

Молиться схиливши коліна — На це вказує етимологія слова від якого походить євр. сл. “молився” — “повергати себе обличчям додолу”.

Молиться неодноразово — Хоча в тексті цитується лише одна фінальна молитва, були інші молитви, якими молився Йона від моменту як він потрапив до пучини морської: “У скруті моїй заволав я до Господа, і Він мені відповів” (2:3). Мова йде про те, що Йона заволав тоді, коли був вкинутий до моря і почав якорем тонути на дно. В світлі цього стає зрозуміло, що він сприймав шлунок великої риби не як покарання, а як спасіння від погибелі.

Молиться усвідомлюючи, що все над ним звершує Господь. За руками моряків Йона вбачає руку Божу: “Ти мене кинув у безодню, в саме серце моря” (2:4). За хвилями і глибиною моря він вбачає хвилі і глибини Божі: “Твої грізні цунамі й Твої хвилі прокотились наді мною” (2:4).

ПРАКТИЧНИЙ ВИСНОВОК: Наші слова говорять нам самим і оточуючим про наше положення перед Богом. Те, що виходить із наших вуст і зривається із нашого язика цінне тим, що виходить із нашого серця. ПОРІВНЯННЯ: Подібно, як для того, щоб дізнатися точний стан фізичного організму, потрібно взяти аналіз пару крапельок крові і в ній міститься вся необхідна інформація… Так само, для того, щоб дізнатися про стан душі людини перед Богом, порою варто почути слова, які зриваються із язика.

Особливим каталізатором стану нашого серця є наша молитва перед Господом. ПРИКЛАД: Сам Господь використовує факт наявності молитви в переміненому житті колишнього гонителя Церкви Савла, а тепер Павла, як признак того, що він став новою Божою людиною. Він каже у видінні учню Ананію: “Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, в домі Юди тарсянина на імя Савло, бо ось він молиться” (Дії. 9:11).

Друга переміна від Божої дисципліни — Змінюються ДУМКИ: (2:5-9)

Думки Йони перетворюються на глибокі пошуки Господа.

Донедавана, в 1-му розділі, Йона думав лише про про свої власні інтереси і шукав лише свого. Все що узгоджувалось із його власними інтересами він приймав, все що неузгоджувалось він відмітав, навіть, якщо мова йшла про інтереси Самого Господа. Йона настільки перейнявся сам собою, що з легкістю міг проігнорувати Боже. Адже він не хтось там такий, а “Йона”. Імя “Йона” з євр. озн. “голуб”, а голуб — це чиста і вільна птиця. Більше того, він міг нагадувати собі імя свого батька “Амматія” озн. “вірний”. Тому, в думках Йони все це з легкістю укладувалось із тим, що він думав про себе.

В 2-му розділі Господь своєю дисципліною у глибині морській, в глибинах Йониного серця робить Свою операцію. Після цієї операції Йона переорієнтовує свої думки із себе на Господа. Якщо раніше він думав про Господа відштовхуючись від себе і таким чином думав мало і ущербно, то зараз він думає про себе відштовхуючись від думок про Господа. Думки про Господа займають увесь його розумовий простір.

Він думає про Господа вголос — тобто він озвучує свої думки для самого себе — дієслово “І я подумав” (5) також означає “і я сказав”. Тобто, подумавши сказав сам собі. Таким чином, ми бачимо як Йона виконує роль “душеопікуна” і “духовного наставника” для самого себе. Він думаючи сам говорить собі.

Він думає про Господа визнаючи свій гріх — “Я вигнаний з перед Твоїх очей” (5) — він розуміє, що в розділенні із Господом і в тому, що відбувається із ним винний він сам, а не буря, вітер, корабель чи моряки. Цей вислів як дві краплі води схожий на слова із Бут. 3:24 де описуються наслідки гріхопадіння Адама: “Тож вигнав Бог людину…”. Також теологічно це відображує вигнання Каїна від обличчя Божого — Бут. 4:14 — “Ти ось проганяєш мене сьогодні з цієї землі, і я ховатимусь від обличчя Твого…”. Фактично і Адам і Каїн були вигнані від обличчя Божого по своїй вині. Вони стали жертвою самих себе. На відміну від них Йона визнавав свою вину.

Він думає про Господа цінуючи те, чого він раніше не цінував — “Як же я зможу знову побачити Твій Храм?” (5) — Він говорить про Храм т.щ. це місце перебування Господньої слави на землі. Ще три дні тому, Йона тікав на Захід від Ізраїлю в напрямку сучасної Іспанії, подалі від Господа і від Його Храму так, щоб очі його не бачили. Але тепер він мріє потрапити до Храму т.щ. це місце присутності Господа.

Він думає про Господа сповідуючи свою погибель і віру в те, що лише Господь може спасти — “Води оточили мене, і я ледве живий, — навколо мене вирує пучина, і морська рослинність обвиває мою голову. Я зійшов до основ гір, земля своїми засувами замкнула мене навіки, але Ти, Господи, мій Боже, живим підіймеш мене з прірви. Коли завмирало в мені моє життя, я згадував про Господа, і моя молитва до Тебе піднімалась, — до святого Твого Храму” (6-8). Фактично він визнавав, що положення тіла Йони в середині риби наглядно демонструвало положення його душі перед Богом. Гебраїсти перекладають початок 6-го вірша “Вода сягнула аж по ніздрі, і мені важко дихати”… Він відчуває що риба спускається на дно моря, тому змінюється тиск… ДОВІДКА: Якщо цією великою рибою був “кашалот”, який по сьогодні мешкає в Середземному морі, його робоча щоденна глибина поринання коливається від 700-1200 метрів, при температурі +4 градуси. Це глибини несумісні із життям людини, коли тіло на грані. Зупинка дихання, запаморочення свідомості, розрив барабанних перетинок, судини злипаються, на один квадратний см. тіла людини тисне понад 120 кілограмів, мозок може от от вистрілити як попкон… Як вам такий розклад? Такого не намалюєш на картинці в дитячій Біблії… Тіло Йони як сенсор, яке відчуває поглиблення … Але найбільш серйозні процеси проходили в його душі. Те що тілесно Йона не загинув було великим чудом спасіння Господнього. Але ще більшим чудом спасіння було т.щ. не загинула його душа.

Він думає про Господа хвилюючись про Його авторитет — “Хто вшановує оманливих нікчемних ідолів, той знаважає милосердного Бога” (9). Доки Господь не робив над ним Своєї дисципліни, Йону не хвилювало те, що ніневітяни до яких Господь посилав його із проповіддю зневажають Госопда і викликають Його гнів, тому його свята роль сказати істину і зупинити знвагу Господа у всій країні. Його також не хвилювало те, що він плив за тридевять земель на край світу із язичниками, які поклонялись іншим богам… А тепер, він розуміє наскільки ідолослужіння зневажає авторитет Бога.

ПРАКТИЧНИЙ ВИСНОВОК: Наші будь які думки (як вагомі так і абсолютно порожні, божественні і безбожні) цінні в першу чергу тим, що вони виявляють нашу приналежність Господу, або відчуженість від Нього. Наші думки відомі лише нам так Господу… Запеклість серця або покаяння перед Господом проходить в глибинах наших думок… Без дії Божої спасительної благодаті думки не можуть змінитися так, щоб шукати Бога і капітулювати перед Богом в покаянні.

В НЗ “покаяння” (гр. метаноя) — це в першу чергу переміна думок. Не поява думок, а їхня переміна. Людині притаманно думати, багато думати. Думки невіруючої людини характерні тим, що вони концентруються на собі а не на Бозі. На своїх інтересах, а не на Божих. На самоспасінні, а не на Божому спасінні. Невіруюча людина живе на орбіті думок про саму себе і про своє.

ПРИКЛАД: Коли на землю прийшов Спаситель Ісус Христос, Його перші проповіді, рівно як і проповіді Його предтечі Іоанна Хрестителя, закликали до покаяння: “Відтоді Ісус почав проповідувати, говорячи: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!” (Мт. 4:17). До чого саме закликає Господь? — До переміни думок про себе і про Бога. Покаятися означає привязати раз і назавжди свої думки до Бога, Його Особистості і Його волі. Коли цей самий заклик євреям робив Іоанн Христитель (Мт. 3:2), він символічно закликав людей зайти і зануритися у води Йордану, що саме собою нагадувало положення Йони у шнунку великої риби.

Третя переміна від Божої дисципліни — Змінюються БАЖАННЯ: (2:10)

Бажання Йони перетворюються на рішення перед Господом.

Ще три дні тому, в 1-му розділі, бажання Йони були егоїстичними як у капризної дитини тому, що його воля не покорялась волі Божій. Врешті решт він настільки був зациклений на своєму бажанні, що ладний був краще загинути в пучині морській ніж виконати те, що бажає Бог. Рішення від старих бажань полягало в тому, щоб не покорятися Господу і втікати від Господа.

Тріумф Божої дисципліни перемінив бажання пророка із егоїстичних на теологічні. Якщо до цього в центрі своїх бажань був він Сам, то тепер центром бажань став Сам Бог.

В заключних словах 2-го розділу висловлюючи свої бажання перед Господом Йона фактично говорить про свої рішення. Рішення віри: “Я ж прагну принести Тобі жертву голосного хваління, і всі свої молитовні обітниці я виконаю! Від Господа спасіння!” (10).

Рішення хвали Господу — “Я ж прагну принести Тобі жертву голосного хваління” — він називає похвалу Господу “жертвою” т.щ. той хто восхваляє Господа повинен принести в жертву своє самозвеличення, яке притаманне гріховній природі. До цього моменту він приносив в жертву інших заради самого себе (Божу волю, моряків, жителів Ніневії).

Рішення вірності Господу — “і всі мої молитовні обітниці я виконаю” — це повертає Йону на початок його пророчого служіння, коли він ступаючи на стезю пророка обіцяв служити Господу в добрій совісті. До цього моменту він не виконав того, що обіцяв Господу.

Рішення підкоритися спасительній волі Господа — Заключний вислів звучить як проголошення т.щ. спасає лише Господь і більше ніхто. Своєю дисципліною Господь виправив теологічні погляди пророка у сфері сотеріології — вчення про спасіння: “Від Господа спасіння” (досл. “Спасіння належить Яхве”) — Адже до цього моменту Йона намагався втрутитися в спасительні плани Господні і диктувати своє бачення того, кого не потрібно спасати.

ПРАКТИЧНИЙ ВИСНОВОК: Приймаючи до уваги наші слова і наші думки, ми маємо бути аналітично чуттєвими до наших бажань, адже вони точно свідчать про те, куди направлена наша душа. Для т.щ. проаналізувати свої бажання їх не потрібно шукати. Наші бажання шукають нас самі з ранку до вечора, ганяються за нами і переслідують нас. Якщо ми є Господніми слугами, але у вирі наших Бажань Господь не займає центрального місця — це свідчить про те, що ми ще не побували в шлунку кита і скоріше всього до цього потрібно готуватися.

ПРИКЛАД: Переміна думок Ап. Павла нагадує приклад із пророком Йоною. Давайте вкотре зосередимо увагу на бажаннях Ап. Павла, які демонструють те, якими мають бути бажання і рішення всіх народжених згори людей. Він, неначе демонструє себе в ролі невірного пророка Йони, який мав свій власний погляд на спасіння і тому вважав себе спасенним і переслідував Церкву Христову. Але коли Господь послав “велику рибу” на його шляху по дорозі в Дамаск:

Фил. 3:7-15

7  Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату.

8  І взагалі, все визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, задля Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа,

9  і виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру;

10  щоби пізнати Його, і силу Його воскресіння, і бути спільником у Його стражданнях, уподібнюючись Його смерті,

11  аби якось досягти воскресіння мертвих.

12  Не тому, що я вже осягнув або вже став досконалим, але борюся, щоб осягнути – для цього і здобув мене Ісус Христос.

13  Брати, я не вважаю себе тим, хто осягнув. Але забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,

14  я відчайдушно біжу до мети – до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі.

15  Отже, хто досконалий, нехай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.

ПІДБИВАЮЧИ ПРАКТИЧНИЙ ПІДСУМОК проповіді про “Тріумф Божої дисципліни” необхідно памятати про:

МЕТОД Божої дисципліни: Для Йони — це була велика риба — для когось іншого це можл. буде велика хвороба, велика спокуса, велика війна…

МІСЦЕ Божої дисципліни: Для Йони — це глибоке море — для когось місцем може бути церква, сімя, або місце роботи.

ТРИВАЛІСТЬ Божої дисципліни: Для Йони — це період у три повні доби — для когось це може тривати три години, три хвилини, три місяці, три роки, або тридцять років. !!! Для того, щоб звершити Свій тріумф Своєї дисципліни в житті Своїх рабів Господь застосує рівно стільки часу, скільки потрібно буде щоб привести до покаяння.